Людина стрімко крокує в майбутнє, іноді випереджаючи історію. Трапляється так, що вчені відкривають такі речі, які в той момент не готові використовувати прості люди, а необхідність у цьому приходить через сторіччя. До таких випадкових відкриттів відноситься і поліетилен. Німецький учений Ганс фон Пехманн ще наприкінці ХIХ століття, несподівано для себе отримав віскоподібну субстанцію, якій не надав значення. Минуло багато часу і в 1933 році, вже англійськими хіміками Реджинальдом Гібсоном і Еріком Фосет, знову було здійснено подібне відкриття. І через 2 роки, в Англії було сконструйовано обладнання для виготовлення поліетилену в промислових цілях.

Спочатку цей матеріал використовували при виробництві телефонного кабелю. Пізніше, під час Другої світової війни поліетилен був необхідним компонентом для створення радарних установок.

 Пік популярності цього гнучкого і пластичного матеріалу припав на середину 50-х років минулого століття. У зв’язку з розквітом величезних магазинів – супермаркетів в Західній Європі. Поліетилен як не можна краще підійшов для виробництва зручних, легких і найголовніше недорогих пластикових пакетів. Поступово застосування поліетилену почали знаходити в самих різних галузях промисловості. На прикладі натуральної оболонки ковбаси, яка зараз зустрічається все рідше і рідше, тому що пластикова набагато дешевше і доступна в даний час. Теж стосується і скляної тари, яку поліетилен практично витіснив, і зайняв цю нішу досить впевнено. І взагалі складно зараз уявити харчову і легку промисловість, без практичної і яскравої пластикової тари. Але крім м’яких пляшок, ми не можемо не згадати тверді пластикові труби, що застосовуються в різних видах водопроводів. Даний матеріал є більш довговічним і надійним, оскільки на поверхні поліетилену не утворюється наліт, відповідно забруднення питної води малоймовірно.

Але, на жаль, так багато позитивних властивостей поліетилену, один негативний зводить нанівець. Період повного розкладання поліетилену становить близько тисячі років. Ми можемо тільки уявити собі, що тисячу років буде лежати в землі поліетиленовий пакет, а паперовий всього два-три роки. Гори пластикового сміття спостерігаються по всій нашій планеті, що надалі може призвести до екологічної катастрофи. І деякі приклади забруднення лякають своїми масштабами. Наприклад, в Тихому океані, дрейфує так званий «Острів сміття», який складається в основному з пластика. Маса його, Ви тільки задумайтеся, перевищує 3,5 мільйона тонн! А як Вам таке: літаючі пакети дуже часто зустрічаються в країнах Африки, що місцеві жителі ловлять їх і плетуть з них сумки і капелюхи. Кожен такий умілець примудряється збирати до 30 тисяч таких пакетів на місяць. Таких цікавих фактів можна наводити ще дуже багато.

Можна зробити висновок, що практична користь від використання поліетилену і шкоди екології, що наносить довкіллю, завзято змагаються. І той факт, що людство не збирається відмовлятися від використання такого дешевого і зручного матеріалу, як поліетилен, говорить сам про себе.

Але насправді не все так погано. Провідні країни, активно займаються утилізацією поліетилену. Багато спрямовують свої сили на переробку, таким чином використовувати даний матеріал кілька разів. Так на світ з’являються пакувальні матеріали з додаванням вторинної гранули. В даний час ведуться розробки матеріалів альтернативних поліетилену, і не виключено, що в недалекому майбутньому йому на зміну прийде екологічно чистий матеріал.